(о работниках)

General subject: personnel demand (Krokodil)

manag. Ersatzbedarf

econ. Ersatzbedarf an Arbeitskräften

law. Arbeitskräftebedarf, (auch) Personalbedarf

1) General subject: (работниках) personnel demand (Krokodil)

2) Economy: personnel requirements, staff requirements

1) gener. Amtsmensch, ein bürokratischer Mensch, Bürokrat

2) colloq. Aktenkrämer, Aktenmensch, Paragraphenhengst

3) ironic. Büromensch

4) scorn. Bonze (б. ч. о партийных и профсоюзных работниках), Federfuchser, Paragraphenreiter, Schreiberseele

außeretatmäßig

* * *

внешта́тный außeretatmäßig

* * *

<-ая, -ое>

прил nebenberuflich

внешта́тный сотру́дник freier Mitarbeiter m

* * *

1) gener. außerparlamentarisch, außerplanmäßig, außeretatmäßig

2) milit. ehrenamtlich, nichtplanmäßig

3) law. auf Honorarbasis tätig, außerhalb des Stellenplans, nebenberuflich, nicht fest angestellt

4) econ. freischaffend (напр. о корреспонденте), nicht festangestellt (о работниках)

5) busin. extern

1) gener. einheitseigen, ordentlich, serienmäßig, werkseitig, standardmäßig, etatmäßig, hauptamtlich (о служащем), personell

2) milit. STAN-mäßig, gliederungsgemäß, gliederungsmäßig, organisch, orgplanmäßig, planmäßig, stellenplangebunden, stellenplanmäßig, strukturmäßig

3) law. Berufs- (íàïð. -konsul), etatsmäßig, hauptberuflich, im Stellenplan vorgesehen, laut Stellenplan vorgesehen, pragmatisiert, pragmatisiert (о чиновниках)

4) econ. festangestellt (о работниках)

gener. con bata blanca ((иносказательно о работниках медицины))

busin. (о двух или более работниках) faire équipe

1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];

2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].

* * *

1) to emigrate, to expatriate oneself

2) (для получения работы на более выгодных условиях — о научных и творческих работниках) to brain-drain

1. жить, проживать где-л.; прожить (какое-л. время), существовать, находиться в процессе жизни

2. населять что-л.

3. водиться, обитать где-л.

4. жить, вести какой-л. образ жизни

5. жить, быть в каких-л. отношениях с кем-л.

6. жить, работая где-то, у кого-то, в качестве кого-то

7. жить, сожительствовать; находиться в любовной связи

8. в сочетании с деепричастной формой глагола употребляется для выражения длительности действия

9. перен. иметься, быть, сохраняться в ком-чём-л. (о мыслях, чувствах и т. д.)

10. перен. существовать, быть, находиться в состоянии развития, движения

– илен кодаш

– илен кошташ

– илен лекташ

– илен шуаш

– илен шукташ

– илен эртараш